Анастасія Нікуліна

Нікуліна Анастасія Олегівна — українська письменниця, блоґерка, книжкова оглядачка, перекладачка. Народилася 23 вересня 1989 у Львові. Навчалася у Львівській українській гімназії з поглибленим вивченням іноземних мов та українознавства. Згодом закінчила факультет міжнародних економічних відносин ЛНУ ім. І. Франка. Працює копірайтером. Перше оповідання з'явилося у збірці "Теплі історії про кохання" (2014) під псевдонімом Іва Шон. Власною точкою відліку письменниця вважає 2016 рік, коли отримала перемогу в Міжнародному конкурсі "Коронації слова" в номінації "П'єси для дітей" з п'єсою для старшого шкільного віку "Завірюха". У цьому ж році вступила до Львівського жіночого літературного клубу. У 2017 р. вийшов роман-буря "Сіль для моря, або Білий Кит". Ця книга у 2018-му принесла авторці міжнародну українсько-німецьку літературну премію імені О. Гончара в номінації "Проза" та відзнаку — "Найкраща книга для підлітків" за підсумками року премії "Глиняний кіт — 2018". А у 2019 році за мотивами книги "Сіль для моря, або Білий Кит" акторською школою "Пармезан" з міста Хмельницький було поставлено соціально-драматичну виставу "Сіль для моря", за постановку якої школа отримала чимало відзнак і призів. Анастасія Нікуліна — переможець премії "Еспресо. Вибір читачів 2019" у категорії "Найкраща книжка для дітей і підлітків" за книжку "Зграя" (2018). Твори письменниці публікувалися у збірках: "Львів. Смаколики. Різдво" (2016), "Львів. Вишні. Дощі" (2017), "Щастя у віконці" (2017). Анастасія Нікуліна є співавторкою книги "Дім, у котрому заблукав час" (2017) разом із Вікторією Гранецькою та поеткою Мариною Однорог. А також у співавторстві з Олегом Бакуліним вийшли дві книжки "Все буде добре" (2018) та "Більше нікому" (2020).