Катерина Міхаліцина

Народилася 23 лютого 1982 року в смт. Млинів на Рівненщині. Закінчила Млинівську гуманітарну гімназію та художню школу. Здобула диплом бакалавра за фахом "викладач біології" (Рівненський державний гуманітарний університет, 2003) та диплом спеціаліста за фахом "англійська мова та література" (Інститут післядипломної освіти при ЛНУ ім. Івана Франка). У студентські роки була учасницею літературного об’єднання "Поетарх" при Рівненському палаці дітей та молоді.

У 2002 році переїхала до Львова. Працювала копірайтером, давала приватні уроки англійської та біології, перекладала статті з генетики та фармацевтики.

У 2008-2012 роках – редакторка і перекладачка у видавництві "Астролябія". Учасниця соціально-мистецького проекту "Срібна книга" та Всеукраїнської ініціативи "Додай читання!" (авторка і натхненниця обох проектів Євгенія Пірог). У 2012 році Ліна Романуха та Ярина Квітка, учасниці театральної формації "МАПА.UA", поставили міні-виставу за мотивами циклу віршів "Ангелоліття" для проекту "FashionВірш".

З 2013 року – заступниця головної редакторки "Видавництва Старого Лева". Учасниця литовсько-українських перекладацьких студій (Львів, Друскінінкай, 2014-2015). Як авторка, представниця видавництва, редакторка, перекладачка, модераторка неодноразово брала участь у Болонській виставці дитячої літератури, Франкфуртському книжковому ярмарку, Книжковому Арсеналі, Форумі видавців, Intermezzo Short Story Festival та ін.

У 2018, після народження наймолодшого сина з рідкісною вадою розвитку, долучилась як волонтерка до освітньої кампанії ГО "Горизонталі. Медицина". У рамках цієї співпраці написала кілька колонок про важливість безперешкодного допуску в реанімацію рідних пацієнта, курувала створення брошури "З дитиною в реанімації: що важливо знати", редагувала україномовну версію унікальної книги Анастасії Леухіної про культуру людяності в житті паліативних хворих "Зовсім не страшна книга. Про життя, смерть і все, що поміж ними".

З 2020 року офіційно завершила роботу у "Видавництві Старого Лева" і перейшла на фриланс.

2021 року стала кураторкою дитячої програми Ньюйоркського літературного фестивалю (у містечку Нью-Йорк на Донеччині), задуманого та зогранізованого письменницею і громадською діячкою Вікторією Амеліною, та членкинею ГО "Ньюйоркський літературний фестиваль".

У 2022, після початку повномастабного вторгнення росії в Україну, брала участь у проектах, які висвітлювали події в Україні та допомогали західним аудиторіям краще зрозуміти, що сами чинять росіяни. Зокрема, долучилась як спікерка до ПЕНівського проєкту "Діалоги про війну", побувала на фестивалях і читаннях у Вільнюсі, Ляйпцігу, Франкфурті, Мюнстері, Празі, Загребі тощо. З літа 2002 узялась підтримувати нікопольській притулок для тварин "Шанс на життя". З жовтя того ж року – регулярна учасниця літературно-волонтерських ПЕНівських поїздок на прифронтові та деокуповані території. А також кураторка литовської ініціативи допомоги Україні, створеної на базі "Літературного фонду Спілки письменників Литви" Лаурінасом Каткусом, Марюсом Бурокасом та Донатасом Петрошюсом.

Учасниця проєкту "Валізка з книжками", започаткованого Гете-Іститутом і спрямованого на підтримку дітей та родин в евакуації, а також українських бібліотекарів, які працюють з переселеними дітьми та дітьми прифронтових чи деокупованих територій. У 2022 як авторка їздила в кілька містечок Німеччини на зустрічі з українською аудиторіє, у 2023 задумала і курувала створення брошури для бібліотекарів, яка має на меті допомогти їм у їхній роботі.

У 2023 також брала участь у міжнародному проєкті Augmented Reality Tales of War and Peace на запрошення Львівської муніципальної бібліотеки (кураторка Неллі Клос). І була лекторкою на таборі NYCamp для молоді з Нью-Йорка, який задумала Вікторія Амеліна, а зреалізувала вже після її загибелі Оля Русіна та її колеги.

У 2024 співорганізувала й курувала дві фотовиставки військового та фотографа Юрка Костишина (позивний "Кіт Характерник") у Домі літератури (Вільнюс) та Домі Франка (Львів). Відвідала дітей Харківщини разом із проєктом "Читальня", заснованим Букфорумом та USAid (кураторка Софія Челяк). Була в журі другого конкурсу есеїв для старшокласників із Бахмутщини, проведеного ГО "Ньюйоркський літературний фестиваль" під гаслом "Деокупація майбутнього: що я візьму зі свого старого дому в новий".