Діана Клочко

Діана Клочко — українська мистецтвознавиця, кураторка, письменниця, лекторка, одна з провідних популяризаторок історії українського мистецтва, лауреатка премії імені Юрія Шевельова. Народилася у селі Козин Радивилівського району Рівненської області, у родині освітянина та медсестри. Від дитинства проявляла артистичні та мистецькі нахили — навчалася в музичній школі, цікавилася малюванням і літературою. Її перше піаніно стало культурною подією в селі, а пристрасть до читання й мистецтва сформували глибокий інтелектуальний фундамент ще до вступу в художній навчальний заклад.

У 15 років вступила до художньо-промислового училища в Абрамцеві (Московська область), де навчалася за спеціальністю «кераміка», але невдовзі зрозуміла, що покликанням для неї є не створення об’ємних форм, а теорія і історія мистецтва. Згодом переїхала до Петрозаводська (Карелія), однак вирішила повернутись в Україну, щоб народити сина Антона в оточенні родини.

Після повернення працювала художником на порцеляновому заводі в місті Березне, а влітку 1986 року вступила на мистецтвознавство до Київського державного художнього інституту, пізніше перевівшись на денне відділення. Вона з великим захопленням досліджувала історію мистецтва, особливо українського, яке в радянський період системно ігнорувалося або ж подавалося як «другорядне» порівняно з російським. Її дипломна робота «Страсті Христові. Ікони Західної України і містеріальний театр» стала першим серйозним дослідницьким кроком.

Особливий вплив на неї як на мистецтвознавицю справили професорка Людмила Міляєва, яка керувала її дипломною і аспірантською роботою, та Олександр Ройтбурд, чий підхід до музею як до живої, емоційної структури надихнув Клочко до нових форм подачі мистецтва. Саме під його впливом народилася концепція її відомої книжки.

Клочко постійно виступає з лекціями, активно коментує музейні трансформації, вивчає сучасний стан і потенціал українського музейництва. Вона вірить, що українські музеї потребують оцифрування, більшої відкритості, міжмузейних проєктів та включення глядача в живий діалог із мистецтвом. Пропагує ідею, що нове покоління кураторів має змінити культурну парадигму в Україні, а діти — змалку бути залучені до музейного середовища як до звичного простору життя.

Діана Клочко є авторкою численних есеїв, публікацій і виступів, а її головна книга вже стала подією в українському культурному просторі.