Олена Стяжкіна

Олена Вікторівна Стяжкіна народилася 25 лютого 1968 року в місті Донецьк. Вона є українською письменницею, публіцисткою, історикинею, докторкою історичних наук і професоркою. У 1990 році закінчила історичний факультет Донецького державного університету, а в 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему "Культурні процеси в Донбасі в 1960—1990 роки ХХ століття". У 2003 році здобула науковий ступінь доктора історичних наук за дослідження "Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття".

Наукову діяльність розпочала у 1993 році. Впродовж понад двадцяти років працювала професоркою кафедри історії слов'ян Донецького національного університету імені Василя Стуса. Після початку війни на Донбасі переїхала й продовжила наукову діяльність у Києві, ставши старшою науковою співробітницею Інституту історії України НАН України. Також викладала в Маріупольському державному університеті та Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

Авторка понад 90 наукових публікацій, досліджень із гендерної історії, радянської історії та історії повсякденності. Її літературна творчість зосереджена навколо теми свободи, відповідальності, вибору та людського буття.

Олена Стяжкіна активно займається громадською діяльністю: вона є співзасновницею руху "Деокупація. Повернення. Освіта", членкинею Українського ПЕН, Української асоціації дослідників жіночої історії, Української асоціації усної історії та була редакторкою наукового часопису "Нові сторінки історії Донбасу".

У творчому доробку має численні романи, збірки оповідань та публіцистику. Її твори перекладалися і отримували престижні нагороди, зокрема відзнаки конкурсу "Коронація слова", премію "Русская премия" тощо.