Емма Андієвська

Емма Іванівна Андієвська народилася 19 березня 1931 року в місті Сталіне (нині Донецьк). Під час Другої світової війни разом із родиною емігрувала на Захід, щоб уникнути репресій радянської влади — її батька було знищено через його наукові досягнення, а матір, учительку-біолога українського козацького походження, спонукала до втечі небезпека для дітей.

Після тривалого шляху на Захід Емма Андієвська мешкала в Німеччині, потім у Франції та США. Згодом повернулася до Німеччини, оселившись у Мюнхені, де живе і нині.

Емма Андієвська — одна з найвизначніших українських письменниць діаспори, відома як поетеса, прозаїк і художниця. Дебютувала у 1950-х роках і відразу була високо оцінена критикою, яка порівнювала її творчість із раннім Павлом Тичиною та Артюром Рембо. Її поезія органічно поєднує елементи української фольклорної магії та західного модернізму, основуючись на естетиці сюрреалізму.

Художня творчість Андієвської також здобула визнання: її виставки відбувалися в Мюнхені, Нью-Йорку та інших містах світу. Як художниця, вона створила оригінальний світ яскравих, інтуїтивно відчутних образів.

Емма Андієвська у своїх творах прагне подолати обмеження логіки й буденності, створюючи багатовимірні фантастичні світи, що апелюють до уяви та емоцій читача. Її творчість сповнена прагненням до абсолютної свободи духу й мистецтва.