Леся Кічура

Леся Кічура — українська казкарка, письменниця, журналістка, кандидатка наук із соціальних комунікацій, провідна редакторка літературної частини Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Народилася 4 листопада 1981 року в одному з сіл біля Львова. Початкову освіту здобула в загальноосвітній школі смт Новий Яричів, яку закінчила у 1999 році. Того ж року вступила на факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, де обрала спеціалізацію «Редагування і видавнича справа». Закінчила університет у 2004 році.

У 2007–2010 роках навчалася в аспірантурі ЛНУ ім. Івана Франка, а вже у 2011 році захистила кандидатську дисертацію, здобувши науковий ступінь кандидата наук із соціальних комунікацій. Понад шість років працювала доценткою кафедри української преси факультету журналістики ЛНУ, також викладала на факультеті культури і мистецтв.

Окрім академічної роботи, Леся Кічура реалізовувала себе як медійниця: вела телепрограму «Книжковий клуб Форуму видавців» на телеканалі «ПравдаТут», де обговорювали новинки книжкового ринку.

Її літературна творчість бере початок із 2005 року, коли вона написала першу казку «Турботлива корівка» для свого сина. З часом казковий доробок зростав, і 14 лютого 2017 року вона започаткувала соціально-книжковий проєкт «Добрі мамині казки», покликаний заохотити дітей до читання.

Крім друкованих видань, письменниця впроваджує інклюзивні формати: кілька її книг вийшли шрифтом Брайля з тактильними ілюстраціями у співпраці з Ресурсним центром НУ «Львівська політехніка». Також тексти казок записані голосом авторки у форматі аудіокниг.

У 2020 році її казка «Ображена гумка» увійшла до першої україномовної збірки казок, виданої шрифтом Брайля в Угорщині.

Леся Кічура — лауреатка міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2016), а також премії імені Наталі Забіли (2019).