Оксана Куценко

Оксана Петрівна Куценко — українська поетеса, представниця сучасної української інтимної лірики, літературознавиця й культурна діячка. Народилася 9 грудня 1975 року в місті Остер, що на Чернігівщині. Вона є донькою українського письменника Петра Куценка та дружиною науковця Михайла Розумного.

Закінчила Чернігівський педагогічний університет у 1998 році. Активно заявила про себе на поетичній сцені ще в юному віці. У 1997 році стала членкинею Національної спілки письменників України.

Професійна діяльність Оксани Куценко також пов’язана з державним управлінням і аналітикою в галузі культури. У 2003–2005 роках вона працювала консультанткою Комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності. Із 2005 року — співробітниця Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України в Києві.

У своїй поезії Куценко звертається до міфологічних образів, архетипів, символів, основною героїнею її творчості є жінка, яка відчайдушно бореться за право любити, самореалізовуватись і бути почутою в складному світі.

Її вірші друкувалися в численних антологіях і альманахах, серед яких — «Пастухи квітів», «Станція Чернігів», «Улюблені вірші про кохання», «Колекція» та «Українська інтимна лірика». Її стиль вирізняється внутрішньою напругою, емоційною глибиною та естетичною витонченістю.