Олена Стяжкіна

Олена Вікторівна Стяжкіна — українська письменниця, історикиня, публіцистка, докторка історичних наук, яка поєднує академічну глибину з художньою чутливістю, досліджуючи і осмислюючи теми свободи, відповідальності та вибору.

Освіта і наукова діяльність

Народилася 25 лютого 1968 року в Донецьку. Закінчила історичний факультет Донецького державного університету у 1990 році.

• 1996 — захистила кандидатську дисертацію на тему «Культурні процеси в Донбасі в 1960–1990 роки ХХ століття»
• 2003 — здобула ступінь докторки історичних наук (тема дослідження — «Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття»)

Понад 20 років викладала в Донецькому національному університеті імені Василя Стуса на кафедрі історії слов’ян. Після початку війни на Донбасі переїхала до Києва, де:

• працює старшою науковою співробітницею Інституту історії України НАН України
• викладала в Маріупольському державному університеті та НаУКМА

Академічна і громадська активність

Авторка понад 90 наукових публікацій, що охоплюють:

• гендерну історію
• радянську добу
• історію повсякденності

Активна учасниця інтелектуального і громадянського середовища:

• співзасновниця руху «Деокупація. Повернення. Освіта»
• членкиня Українського ПЕН, Української асоціації дослідників жіночої історії, Української асоціації усної історії
• редагувала науковий часопис «Нові сторінки історії Донбасу»

Літературна творчість

Олена Стяжкіна — авторка романів, збірок оповідань і публіцистики, у яких головними мотивами є:

• свобода
• відповідальність
• етика вибору
• людське буття в умовах катастроф і змін

Її твори відзначено:

• преміями «Коронація слова»
• «Русская премия»
• численними перекладами на іноземні мови

Її голос — інтелектуальний, глибокий, етично непохитний. Вона належить до кола сучасних українських авторів, які визначають наратив про історію, пам’ять і гідність у XXI столітті.