Оксана Куценко

Оксана Петрівна Куценко — українська поетеса, літературознавиця, культурна діячка та представниця сучасної української інтимної лірики. Народилася 9 грудня 1975 року в місті Остер, Чернігівська область. Вона є донькою українського письменника Петра Куценка та дружиною науковця Михайла Розумного.

Освіта та професійний шлях

Оксана Куценко закінчила Чернігівський педагогічний університет у 1998 році, що стало початком її літературної кар'єри. Ще в юному віці вона активно заявила про себе на поетичній сцені, і вже в 1997 році стала членкинею Національної спілки письменників України.

Паралельно з творчою діяльністю, Куценко працювала у державному управлінні, зокрема у Комітеті Верховної Ради України з питань культури та духовності (2003-2005) та в Національному інституті стратегічних досліджень при Президентові України в Києві (з 2005 року).

Творчість

Поезія Оксани Куценко насичена міфологічними образами, архетипами і символами, а основною героїнею її творчості є жінка, яка відчайдушно бореться за право любити, самореалізовуватись і бути почутою в складному світі. Її вірші відрізняються внутрішньою напругою, емоційною глибиною та естетичною витонченістю.

Її вірші публікувалися в численних антологіях і альманахах, таких як:

• «Пастухи квітів»
• «Станція Чернігів»
• «Улюблені вірші про кохання»
• «Колекція»
• «Українська інтимна лірика»

Літературний стиль

Поезія Оксани Куценко поєднує глибокі філософські та психологічні мотиви з емоційними переживаннями та високою естетикою. Її вірші часто розглядають питання жіночої самотності, пошуку себе, боротьби з обставинами та власними почуттями.

Визнання

Куценко здобула визнання як поетеса, що поєднує літературні дослідження з активною культурною діяльністю, залишаючи значний слід в українському літературному процесі.